тел. 044-2440808, тел.-факс 044-2440780
Мапа сайту    Завантаження

Продуктивність агропромислового виробництва
Науково-практичний збірник "Продуктивність агропромислового виробництва"

Аналітичні дослідження роздрібних цін на продуктових ринках
Аналітичні дослідження роздрібних цін на продуктових ринках

Тенденції розвитку  галузі тваринництва
Тенденції розвитку галузі тваринництва та ринків м'ясо-молочної продукції

Зовнішньоторговельний обіг продукції АПК
Зовнішньоторговельний обіг продукції АПК

Аналітичні дослідження показників продуктивності у галузі тваринництва особистих селянських господарств за 2015 рік
Аналітичні дослідження показників продуктивності у галузі тваринництва особистих селянських господарств за 2015 рік.

Україна-ЄС тенденції торгівлі товарами АПК у 2016 році
Україна-ЄС тенденції торгівлі товарами АПК у 2016 році

Матеріали досліджень використання земельних ресурсів
Матеріали досліджень використання земельних ресурсів і наявності поголів’я тварин та птиці на сільськогосподарських підприємствах, які мають понад 3000 га сільськогосподарських угідь

Паспортизація сільських населених пунктів. АІС "Село"
Паспортизація сільських населених пунктів. АІС "Село"

Ініціатива “Рідне село”. Матеріали за результатами опитування голів сільських/селищних рад України
Ініціатива “Рідне село”. Матеріали за результатами опитування голів сільських/селищних рад України

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРОДУКТИВНОСТІ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
(НДІ "УКРАГРОПРОМПРОДУКТИВНІСТЬ")

Про інститут

Мережа установ з питань організації та нормування праці в агропромисловому виробництві, яка діє сьогодні в Україні, має глибокі історичні витоки свого становлення, адже процес створення таких установ зародився ще на початку минулого століття, а науково-дослідну роботу з нормування праці в сільському господарстві в колишньому СРСР вперше було розгорнуто на Київській дослідній станції з наукової організації праці у 1923 році, яка згодом була реорганізована в Інститут наукової організації праці.

У ті часи гостро відчувалися недоліки існуючої на виробництві 17-розрядної тарифної системи, особливо її зрівняльні тенденції, зокрема в оплаті праці. Тоді розгорнулась багатогранна робота з поліпшення нормування у різних галузях народного господарства, включаючи сільське, за якою, наприклад, планові середні норми на тракторні роботи по марках тракторів і видах робіт були встановлені централізовано для всіх союзних республік, обсяги робіт почали вимірюватись у фізичних гектарах, а норми витрати палива – у кілограмах на умовний гектар тощо.

Пізніше був запропонований метод нормування, оснований на паспортизації полів, визначення питомих опорів машин-знарядь безпосередньо у виробничих умовах, подальше встановлення норм за готовими нормативними матеріалами, розробленими нормативно-дослідними організаціями для умов конкретних зон.

У повоєнні роки тарифні сітки і ставки ще більше застаріли і відставали від рівня зарплати, норми виробітку в багатьох випадках перетворилися на засіб регулювання заробітної плати, розрив між фактичними заробітками й тарифними ставками зумовив широке застосування різних доплат, надбавок, поправочних коефіцієнтів, премій тощо.

У 1956 році розпочався системний підхід до поліпшення організації та нормування праці на сільськогосподарських підприємствах і Мінсільгоспом УРСР було створено шість зональних нормувальних пунктів при машинно-тракторних станціях і Харківському ремонтному заводі, розпочалося навчання кадрів з питань нормувальної діяльності, в усіх областях стали організовуватися зональні нормувальні пункти, упорядковувалась нормативна документація щодо послідовності проведення спостережень, розроблення і затвердження норм виробітку, часу й обслуговування техніки в сільському господарстві.

У 1962 році рішенням Ради Міністрів УРСР було створено п’ять зональних нормувальних станцій (ЗНС) і 20 пунктів, а в 1976 році Міністерством сільського господарства УРСР з метою координації діяльності ЗНС і обласних пунктів було утворено Центральну республіканську сільськогосподарську нормативно-дослідну станцію. Згодом обласні пункти були реорганізовані в обласні нормативно-дослідні станції.

Саме ці роки можна вважати початком створення багатогалузевої мережі центрального, зональних і регіональних науково-дослідних центрів з праці, основними напрямами діяльності стали створення нормативної бази з праці більш як для 100 галузей і підгалузей АПК, удосконалення соціально-трудових відносин і мотивації праці, тарифікація професій і робіт, експертизи витрат праці та цін на продукцію машинобудування, інформатизація і створення програмного забезпечення для наукових досліджень і виробничого застосування, а також розробка нормативів витрат живої та уречевленої праці за договорами.

Наприкінці 90-х років минулого століття розпочинається новий етап розвитку нормативної мережі установ продуктивності: усувається відомча відособленість і дублювання в розробці нормативних матеріалів, запроваджується більш раціональне використання фахівців галузі. Згодом постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 р. № 873 та наказом Мінагрополітики України від 27.07.2002 р. № 212 “Про реорганізацію науково-дослідних центрів нормативів праці” створюються Український науково-дослідний інститут, зональні й регіональні центри продуктивності агропромислового комплексу Мінагрополітики України, на які покладається широкий спектр обов’язків, зокрема розробка галузевих систем економічних норм і нормативів, рекомендацій для науково-методичного забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу підприємств, проведення експертної оцінки вартості продукції АПК тощо.

У 2012 році продовжується упорядкування завдань і функцій Інституту, наказом Мінагрополітики від 16.05.2012р. № 276 затверджується нова редакція його Положення, поряд з розробленням галузевих систем економічних норм і нормативів, науково-методичного забезпечення і методологічних засад управління продуктивністю підприємств та галузей АПК на нього покладається здійснення моніторингу продуктивності підприємств і галузей АПК, проведення експертної оцінки вартості продукції агропромислового комплексу, наукове забезпечення державної політики у сфері удосконалення соціально-трудових відносин у галузях АПК, науковий супровід державних програм розвитку сільських територій тощо.

Нині діяльність НДІ “Украгропромпродуктивність“ здійснюється в рамках реалізації науково-технічної комплексної програми “Наукові дослідження і розроблення економічних нормативних систем управління продуктивністю шляхом оптимізації витрат трудових і матеріальних ресурсів на виробництво продукції (робіт, послуг), вдосконалення соціально-трудових відносин галузей агропромислового комплексу України на період 2011 – 2015 років”, затвердженої Мінагрополітики 25.11.2010 р. Її реалізація передбачає створення понад 60 наукових розробок, які дозволять на основі визначення нормативної собівартості виробництва продукції галузей АПК та оптимізації витрат трудових і матеріальних ресурсів впровадити стандарти продуктивності в галузях АПК.

На цих засадах формується щорічна тематика науково-дослідних робіт установ продуктивності, враховуються поточні потреби і пропозиції структурних підрозділів Мінагрополітики, місцевих органів управління агропромислового розвитку та підприємств АПК, у цілому вони зводяться до виконання більше 110 основних завдань у розрізі різних галузей АПК.


Анонси
Готується до друку черговий номер Науково-практичного збірника "ПРОДУКТИВНІСТЬ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА"
Корисні посилання